Словник церковно-обрядової термінології. - Львів; Свічадо.. 2001.
паламарів — прикметник … Орфографічний словник української мови
паламарів — е/ва, е/ве. Прикм. до паламар. || Належний паламареві … Український тлумачний словник
Паламарівка — іменник жіночого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
паламарівна — іменник жіночого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
паламарівський — прикметник … Орфографічний словник української мови
паламар — я/, ч. Служитель православної церкви, що допомагає священику під час богослужіння; дячок, псаломщик, причетник … Український тлумачний словник
паламар — [палама/р] ар а/, ор. аре/м, м. (на) аре/в і/ ар у/, кл. а/р у, мн. ар і/, ар і/ў, д. ар а/м … Орфоепічний словник української мови
паламар — (тур. palamar) 1. јаже, особено: дебело јаже за врзување на бродови за брегот 2. дебел железен клин … Macedonian dictionary
паламар — (служка православної церкви, який допомагає священикові під час відправ), дячок, дяк, причетник, псаломник … Словник синонімів української мови
паламар — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
